• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Нормативно - правова документацiя

/Files/images/папки.jpg

Законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України (254к/96-ВР) і складається із Закону України "Про освіту" (1060-12), Закону України ''Про дошкільну освіту'', інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Правові засади розробки змісту обов’язкової дошкільної освіти:

- Базовий компонент дошкільної освіти (ст. 22, 23 Закону України «Про дошкільну освіту» ),

- Освітня програма для дітей від 2 до 7 років "Дитина"

- Навчально-методичні посібники (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту» ).

Базовий компонент дошкільної освіти (БКДО) - відповідно до ст.22, 23 Закону України “Про дошкільну освіту”

- є державним освітнім стандартом,

- визначає вимоги до рівня розвиненості, вихованості, навченості дітей перед вступом до школи – мінімальне освітнє ядро. Вимоги БКДО як освітнього стандарту реалізуються упродовж усього дошкільного віку через різні форми здобуття дошкільної освіти шляхом організації і змістового наповнення освітньої роботи за чинними програмами.

- має оновлюватися 1 раз на 10 років. Нова редакція БКДО підготовлена оновленим складом робочої групи, пройшла громадське обговорення через веб-сайт МОНмолодьспорт, доопрацьована відповідно до зауважень і пропозицій науковців НАПН України, фахівців Міністерства, ІІТЗО,викладачів і методистів ІППО, ВНЗ, працівників ДНЗ, схвалена комісією з дошкільної педагогіки і психології НМР з питань освіти МОНмолодьспорт (протокол №3 від 11.04.2012), підготовлена до розгляду колегією Міністерства 26.04.2012.


Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу

в дошкільних навчальних закладах Харківської області

відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 №446

«Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину

у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності»

(лист КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» від 24.12.2015 № 1199)

Вступ

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти велика увага приділяється питанню забезпечення її якості, дотримання нормативних вимог в організації життєдіяльності, створення Здоров’язбережувального освітнього середовища.

В умовах варіативності програм педагогам дошкільних навчальних закладів важливо опанувати сучасні підходи до організації освітнього процесу на засадах дитиноцентризму та компетентнісного підходу. Реалізація інваріантної та варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти, сучасний інформаційний простір передбачають надзвичайну насиченість змісту освітнього процесу. Нормативні документи, зокрема наказ Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності», визначають особливості організації освітнього процесу в ДНЗ в сучасних умовах. У той же час потребують роз’яснення питання планування навчально-виховного процесу та запобігання перевантаження дітей з метою збереження їх здоров‘я .

Протягом серпня – жовтня 2015 року на базі Харківської академії працював тимчасовий творчий колектив педагогічних працівників ДНЗ з метою розробки методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах Харківської області відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». У складі творчого колективу працювали С.М.Руднєва, головний спеціаліст сектора дошкільної та корекційної освіти управління освіти і науки Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації; А.С.Остапенко., завідувач Центру громадянського виховання КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»; Н.О.Капустіна, методист Центру громадянського виховання КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»; Н.Ф.Кугуєнко, старший викладач секції розвивального навчання кафедри методики дошкільної та початкової освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»; Н.С.Ярмонова, старший викладач секції розвивального навчання кафедри методики дошкільної та початкової освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти».

Методичні рекомендації побудовано на основі матеріалів із досвіду роботи таких дошкільних навчальних закладів: комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №51 комбінованого типу Харківської міської ради»; Первомайського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) №10 «Ромашка» Первомайської міської ради Харківської області; комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №288 комбінованого типу Харківської міської ради»; комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №12 комбінованого типу Харківської міської ради»; комунального закладу «Зеленогайський спеціальний загальноосвітній навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад – школа-інтернат І – ІІ ступенів)» Харківської обласної ради; комунального закладу «Харківський спеціальний навчально–виховний комплекс» Харківської обласної ради; Петрівського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) «Дзвіночок» Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, які системно опрацювали зазначений наказ і на практиці відповідно організували навчально-виховний процес.

Методичні рекомендації призначені для керівників та педагогічних працівників ДНЗ та НВК.

Структура рекомендацій:

І.Планування та організація освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності».

ІІ.Змістові й структурні особливості інтегрованих і комплексних занять.

ІІІ.Орієнтовні варіанти розподілу занять на тиждень і укладання розкладу занять у дошкільних навчальних закладах різних типів.

І. Планування та організація освітнього процесу

в дошкільних навчальних закладах відповідно до наказу

Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 №446 «Про затвердження

гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних

закладах різних типів та форми власності»

Освітній процес у дошкільних навчальних закладах Харківської області здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту», Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція), постанов Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 №305 «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» (зі змінами), від 12.03.2003 №306 «Про затвердження Положення про навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» (зі змінами), листів Міністерства освіти і науки України від 03.07.2009 №1/9-455 «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах», від 27.09.2010 №1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку», листів Міністерства освіти і науки України щодо організації освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у відповідному навчальному році; наказу Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності»; листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.2010 №1.4/18-3082 «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільних навчальних закладах», чинних Державних санітарних правил і норм щодо влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей, власних статутів.

Дошкільні навчальні заклади відповідно до статуту можуть працювати за художньо-естетичним (фізкультурно-оздоровчим, гуманітарним, народознавчим тощо) пріоритетним напрямом.

Робочі навчальні плани ДНЗ складаються на навчальний рік згідно з наказом Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» і листа Міністерства освіти і науки України щодо організації освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у відповідному навчальному році.

У навчально-виховному процесі в ДНЗ реалізується зміст інваріантної та варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти. Зміст інваріантної складової забезпечується через чинні програми розвитку дітей дошкільного віку (відповідно до листа Міністерства освіти і науки України про перелік рекомендованої навчальної літератури для використання у дошкільних навчальних закладах у відповідному навчальному році).

Варіативна складова Базового компонента дошкільної освіти реалізується через роботу гуртків та інтеграцію змісту парціальних програм у різні види діяльності відповідно до змісту парціальних програм, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, і регіональних парціальних програм, що схвалені методичною радою КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти».

Навчальний рік у дошкільних навчальних закладах починається 1 вересня і закінчується 31травня, оздоровчий період (під час якого освітня робота здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України) – з 1 червня до 31 серпня.

Упродовж навчального року для дошкільників проводяться канікули, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, крім фізкультурно-оздоровчої та художньо-продуктивної діяльності. Орієнтовні терміни проведення канікул:літні - з 1 червня до 30 серпня (90 календарних днів), осінні - з 26 жовтня до 30 жовтня (5 календарних днів), зимові - з 1 січня до 10 січня (10 календарних днів), весняні – з 1 квітня до 10 квітня (10 календарних днів).

Організоване навчання проводиться у формі занять, починаючи з 3-го року життя.

Тривалість занять становить:

· у першій молодшій групі – не більше 10 хвилин;

· у другій молодшій групі – не більше 15 хвилин;

· у середній – 20 хвилин;

· у старшій – 25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин.

Розподіл занять на тиждень і розклад занять укладаються відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Кількість занять інваріантної складової повністю повинна відповідати вимогам наказу, змінюватися може кількість занять варіативної складової (вказувати фактично) та відповідно максимальна кількість занять на тиждень і навчальне навантаження в астрономічних годинах.

Під час планування освітнього процесу необхідно враховувати, що збільшується кількість занять із ознайомлення з соціумом і логіко-математичного розвитку.

Ураховуючи зміст чинних програм та існуючі рекомендації щодо планування освітнього процесу, розподіл навчального матеріалу здійснюється таким чином, щоб на заняттях із ознайомлення з соціумом здійснювалося формування навичок соціально визнаної поведінки, уміння орієнтуватись у світі людських взаємин, Здоров‘язбережувальної компетентності, реалізувалися завдання патріотичного виховання дошкільників, зокрема засобами народознавства.

Зміст занять із логіко-математичного розвитку спрямовується на розвиток уваги, логічного мислення, пам’яті, на формування елементарних математичних уявлень (кількість, величина, форма, орієнтування в просторі, орієнтування в часі), формування уміння аналізувати, здійснювати класифікацію, серіацію.

Художньо-продуктивна діяльністьпередбачає заняття з музичної, образотворчої діяльності, художньої літератури.

Заняття з художньої літератури (1 заняття на тиждень) може бути проведено за рахунок кількості таких занять: художньо-продуктивної діяльності у середній та старшій групах, розвитку мовлення у ІІ молодшій групі, інтегруватися у вищеназвані заняття в групах раннього віку та в І молодшій.

Театралізована діяльністьможе буди присутня протягом дня як самостійний вид діяльності, чи включена в різні заняття для реалізації їх програмових завдань.

Завдання щодо реалізації виду діяльності «Здоров’я та фізичний розвиток»вирішуються черезфізкультурні заняття, що проводяться з дворічного віку не менше 2-х разів на тиждень, для дітей дошкільного віку ─ не менше 3-х разів на тиждень. За умови наявності басейну – 2 фізкультурних заняття та 2 заняття в басейні. У дні, коли немає фізкультурних занять, проводять фізкультурні комплекси під час денної прогулянки.

Планування та організація навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах здійснюється з урахуванням типу ДНЗ та режиму його роботи (групи короткотривалого перебування дітей у ДНЗ).

Важливо раціонально розподілити час на засвоєння програмового матеріалу з метою максимального його закріплення, формування компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях. При цьому не допускати перевантаження дітей та ускладнення змісту за рахунок матеріалу початкової школи.

Назва та кількість занять у робочих навчальних планах і розкладах занять відповідають розподілу занять, наведеному в наказі Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Зміни щодо назв та кількості занять можуть бути в робочих навчальних планах дошкільних навчальних закладів, що працюють за спеціальними програмами.

Також відображаються особливості реалізації варіативної складової освітнього процесу, як показано в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл групових фронтальних занять на тиждень

Орієнтовні види діяльності за освітніми лініями Орієнтовна кількість занять на тиждень за віковими групами
раннього віку (від 1 до 2 років) перша молодша (від 2 до 3років) друга молодша (від 3 до 4років) середня (від 4 до 5років) старша (від 5 до 6 (7) років)
Ознайомлення із соціумом 1 1 2 2 3
Ознайомлення з природним довкіллям 1 1 1 1 2
Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)1 3 4 4 5 5
Сенсорний розвиток 2 2 - - -
Логіко-математичний розвиток - - 1 1 2
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування2 2 2 3 3 3
Здоров’я та фізичний розвиток3 2 2 3 3 3
Загальна кількість занять на тиждень 9 10 11 12 15
Додаткові освітні послуги на вибір батьків (наприклад): - хореографія - англійська мова - образотворча діяльність - комп’ютерна грамота - тощо - - 3 з них: 2 - 1 4 з них: 2 - 2 5 з них 2 2 - 1
Максимальна кількість занять на тиждень 9 10 14 16 20
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах) 1,3 1,4 3,5 5,3 8,3

Примітка: під час заповнення таблиці в робочих навчальних планах може змінюватися кількість занять і астрономічних годин, що розташовані в затонованих клітинках таблиці, відповідно до їх фактичної кількості в конкретному дошкільному навчальному закладі.

Крім того, слід ураховувати деякі особливості планування та проведення занять:

1 –Заняття з художньої літератури планується таким чином: у середній та старшій групах 1 заняття на тиждень може бути проведено за рахунок кількості занять із художньо-продуктивної діяльності, з розвитку мовлення в ІІ молодшій групі; інтегруватися у вищеназвані заняття в І молодшій групі та групі раннього віку.

2–У групах для дітей з вадами мовлення фронтальні заняття, що проводить учитель-логопед, плануються за рахунок занять із розвитку мовлення й культури мовленнєвого спілкування.

3–Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

Планування та організація життєдіяльності в дошкільних навчальних закладах здійснюється за режимними моментами (або іншими моделями планування за вибором педагогічного колективу закладу, що схвалено педагогічною радою) з урахуванням блочно-тематичного принципу планування.

При складанні розкладу занять необхідно врахувати:

· заняття, що потребують підвищеної пізнавальної активності, планувати в першій половині дня, чергувати їх із заняттями з музичного виховання та фізкультури;

· допускається проведення занять у другій половині дня (образотворча діяльність, фізкультура тощо), особливо це стосується середньої групи (кількість занять у день – не більше 2 при загальній кількості 12занять на тиждень);

· робота гуртків організовується в другій половині дня (після денного сну);

· не допускається проведення занять та гурткової роботи за рахунок часу, відведеного на сон і прогулянки.

Складаючи розклад занять, слід урахувати, що необхідно раціонально розподілити протягом тижня всі заняття інваріантної складової. При цьому в розкладі кількість занять може перевищувати рекомендовану кількість для кожної вікової групи: максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій - трьох організованих навчальних занять. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 №446 та з метою запобігання перевантаження дітей дошкільного віку педагог може зменшувати навантаження шляхом проведення занять, що реалізують завдання кількох розділів програми (інтегровані, комплексні) або переносити заняття з художньо-продуктивної діяльності та фізкультури в другу половину дня. Який спосіб зменшення навантаження на дитину обрати, вирішує вихователь при здійсненні перспективного й календарного планування, ураховуючи дидактичні цілі, які він визначає, особливості розвитку дітей своєї групи. Варіанти інтеграції можуть бути різні залежно від теми блоку, мети та завдань, визначених для її реалізації. Так, у статті Т. Панасюк, начальника відділу дошкільної освіти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України «Гранично допустиме навчальне навантаження: вимога чи застереження?» зазначається, що завдання занять «Ознайомлення із соціумом» та «Ознайомлення з природним довкіллям» «можна успішно реалізувати, поєднуючи їх із завданнями заняття «Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування» та художньо-продуктивною діяльністю… При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшитися за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, а відтак закріплювати набуті на ньому знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня» [8]. Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до розкладу занять вихователь, здійснюючи календарне планування, визначає типи занять на наступний день і варіанти інтеграції.

Пропонуємо варіанти інтеграції видів діяльності за освітніми лініями:
Таблиця 2

Розклад занять на день Фактичні заняття в календарному плані
1.Ознайомлення із соціумом 2.Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 3.Художньо-продуктивна діяльність (художня література) 4.Здоров’я та фізичний розвиток 1.Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування ( грамота) 2.Інтегроване заняття (Ознайомлення із соціумом, художньо-продуктивна діяльність - художня література) 3.Здоров’я та фізичний розвиток
1.Ознайомлення з природним довкіллям 2.Логіко-математичний розвиток 3.Художньо-продуктивна діяльність (музична) 1.Інтегроване заняття (Ознайомлення з природним довкіллям, логіко-математичний розвиток) 2.Художньо-продуктивна діяльність (музична)
1.Ознайомлення із соціумом 2.Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 3.Художньо-продуктивна діяльність (образотворча – ліплення або аплікація) 4.Здоров’я та фізичний розвиток 1.Інтегроване заняття (Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування, ознайомлення із соціумом, художньо-продуктивна діяльність (образотворча – ліплення або аплікація)) 2.Здоров’я та фізичний розвиток

Звертаємо увагу на те, що у межах одного дня можуть бути різні варіанти зменшення навантаження. Наприклад:

Розклад занять на 1 день у старшій групі:

1. Ознайомлення із соціумом

2. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

3. Художньо-продуктивна діяльність (малювання)

4. Здоров’я та фізичний розвиток

І варіант зменшення навантаження:
1. Ознайомлення із соціумом

2. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

3. Художньо-продуктивна діяльність (малювання)

4. Здоров’я та фізичний розвиток (ІІ половина дня)

ІІ варіант зменшення навантаження:

1. Інтегроване заняття (Ознайомлення із соціумом, розвиток мовлення і культура

мовленнєвого спілкування)

2. Художньо-продуктивна діяльність (малювання)

3. Здоров’я та фізичний розвиток

ІІІ варіант зменшення навантаження:

1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

2. Інтегроване заняття (Ознайомлення із соціумом, художньо-продуктивна діяльність (малювання))

3. Здоров’я та фізичний розвиток

ІV варіант зменшення навантаження:

1. Ознайомлення із соціумом

2. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

3. Здоров’я та фізичний розвиток

4. Художньо-продуктивна діяльність (малювання) (ІІ половина дня)

V варіант зменшення навантаження:

1. Інтегроване заняття (Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування, ознайомлення із соціумом, художньо-продуктивна діяльність (малювання))

2. Здоров’я та фізичний розвиток

ІІ. Змістові й структурні особливості інтегрованих і комплексних занять

У світлі сучасних перетворень освіта опановує новий соціокультурний простір, вимагає принципового оновлення сутності найважливіших понять і категорій педагогічної науки, що характеризується інноваційністю та інтеграційністю.

Для дошкільної освіти характерна одностайна позитивна позиція прийняття як життєвої необхідності впровадження інтеграційних процесів у практику роботи дошкільних закладів (А.Богуш, Г.Бєлєнька, Н.Гавриш, О.Кононко, К.Крутій, В.Кудрявцев, Н.Лисенко, Т.Пироженко, С.Якименко та інші).

У сучасній науково-педагогічній літературі зустрічаємо визначення поняття «інтеграція». Наводимо одне з них: «Інтеграція - це процес взаємодії елементів із заданими властивостями, що супроводжується встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв’язків між елементами, у результаті чого формується зінтегрований об’єкт (цілісна система) з якісно новими властивостями, у структурі якого зберігаються індивідуальні властивості вихідних елементів» [11].

Інтерес до інтегрування змісту, форм і методів проведення інтегрованих занять набуває особливої сили. Вихователі інтуїтивно відчувають гостру актуальність інтеграційних тенденцій у системі дошкільної освіти. «Інтегровані заняття - це форма навчально-виховної роботи, яка об’єднує блоки знань із різних галузей навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів дітей, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягати цілісності знань. Результатом системного впровадження таких занять є формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення дитини до процесу пізнання» [6].

У доволі насиченому різними видами пізнавальної активності дошкільника в середовищі дитячого садочка чільне місце посідає заняття як форма організації навчальної діяльності. Академічний тлумачний словник української мови [1] подає «заняття» як те, чим хто-небудь займається (справа, праця, робота, корисне для розвитку проведення часу).

Науковці, характеризуючи сутнісні ознаки заняття, виокремлюють його як цілеспрямовану, регламентовану в часі та просторі навчально-пізнавальну діяльність, запропоновану вихователем чи ініційовану дітьми [2].

Заняття з дошкільнятами має на меті реалізувати відповідні розвивальні й виховні завдання, прилучити дітей до навчання, що забезпечує педагог у заздалегідь підготовленому розвивальному середовищі. Доктор педагогічних наук Н.Гавриш зазначає: «заняття – цілеспрямований, спеціально організований процес пізнавального спілкування» [3]. Так, саме спілкування;під час навчально-пізнавальної діяльності педагог ініціює, продумує, готує, мотивує, зацікавлює, допомагає пізнати й зрозуміти навколишній світ, залишаючись поряд із дитиною чи то приховано, опосередковано, чи то безпосередньо.

Безпосереднє навчання на занятті передбачає задоволення потреби дитини в особистому контакті з педагогом, гарантію моральної підтримки, поваги до кожного вихованця, визнання його людської гідності, гармонізації його «хочу», «можу» і «треба» тощо. Безпосереднє спілкування збагачує зміст освіти емоційним, особистісно значущим матеріалом, у ньому домінує діалог між дітьми і педагогом - педагог не озброює знаннями, не передає їх, не повчає, а організовує діяльність, стимулює розвиток, співпрацює з кожною дитиною [2]. Безпосередньо-емоційне спілкування передбачає багатоваріантність, гнучкість форм організації різних видів занять.

Особливий інтерес у педагогів викликають інтегровані та комплексні заняття, які часто плутають, підміняють понятійне поле, тому є необхідність розібратися в змістових і структурних особливостях таких занять.

Наталя Гавриш звертає нашу увагу на спільне та відмінне цих видів занять, а саме: «Інтегрованим є заняття, спрямоване на розкриття цілісної сутності певної теми засобами різних видів діяльності, що поєднуються в широкому інформаційно-предметному полі заняття. Комплексне заняття ми визначаємо як таке, що спрямоване на різнобічне розкриття сутності певної теми засобами різних видів діяльності, що послідовно змінюють одна одну» [4].

Провідні методисти О.Долинна і О.Низковська націлюють педагогів, що «інтегроване заняття забезпечує взаємопроникнення елементів одного виду діяльності в інший та їх взаємозбагачення; комплексне заняттяпередбачає певну комбінацію наочних, словесних, практичних методів і прийомів, різних засобів – вправ, ігор, наочності, літературних, музичних творів тощо» [6].

Аналіз науково-методичних джерел щодо специфіки змістових і структурних компонентів інтегрованих та комплексних занять дає можливість звести інформацію в таблицю 1.

Слід зазначити, що структура заняття [7] – це сукупність різних варіантів взаємодії між елементами заняття, що виникають у процесі навчання й забезпечують його цілеспрямовану дієвість. Структура заняття зумовлюється сукупністю його закономірностей внутрішньої організації, згідно з якими компонуються його етапи. К. Крутій пропонує модель організації занять [7] із розвитку мовлення й мовленнєвого спілкування, яку подано на рисунку 1.

Предметно-просторовий Пізнавально-діяльнісний

2. Пізнавальна діяльність
1. Комунікативна діяльність
компонент компонент
Діти та педагог
3.Перетворювальна діяльність
4. Оцінно-контрольна діяльність

Рефлексивно-творчий Соціально-особистісний

компонент компонент

Рис. 1. Педагогічний дизайн заняття

Таблиця 3

Інтегровані та комплексні заняття в освітньому процесі

Змістові особливості
За характером
Інтегровані заняття Комплексні заняття
–Дитиноцентричний підхід, суб’єкт-суб’єктна взаємодія. –Діти й педагог – партнери в пізнавальному процесі. –«Включення» кожної дитини в процес заняття. –Допустимість помилок, усвідомлення їх причин, самостійний пошук способів виправлення. –Прийняття й розуміння дитини, позитивне ставлення до неї. –Опора на самоактуалізацію особистості. –Конгруентність особистості педагога (здатність поводитися відповідно до власних думок і почуттів, виявляти своє істинне «Я»). –Серед прийомів впливу – емоційні прояви педагога – щиро дивуватися, захоплюватися, помічати, демонструвати зразки, поділяти захоплення, радіти пізнавальним та іншим проявам дитини. –Результатом системного впровадження таких занять є формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до процесу пізнання.
–Майже неможливо, дуже важко відокремити одну сферу знань від іншої, характеризується цілісністю. –Інтеграція зусиль «Вихователь Дитина». –Сприятливі умови для вияву творчості вихователів і дітей, певна свобода дій у розкритті теми, змісту, засобів, що використовуються. –Одна діяльність змінює іншу, і цей перехід відчутний. –Нагадує листковий пиріг, у якому кожен із шарів лишається відокремленим. –Більш-менш регламентовано щодо вибору засобів дітьми.
З технологізацією змісту
Інтегровані заняття Комплексні заняття
–Об’єднують знання з різних галузей та різних видів діяльності. –Обов’язково тематичні. Тема є стрижнем, ключовою ідеєю, віссю, навколо якої об’єднується зміст. –Мають загальний смислоутворювальний ефект, що пов’язує пізнання предметів і явищ. –Багатоканальність «проживання» дітьми знань. –Використовуються активні форми діяльності.
–Технологізація змісту є цілісною, без внутрішніх суперечностей, межі взаємодії розмиті . –Зміст навчального матеріалу визначається не ззовні, а із середини самими учасниками, які, у свою чергу, об‘єднуються. –Єдиний процес взаємодії, де водночас забезпечується системність кінцевого результату та зберігаються індивідуальні властивості елементів інтеграції. –Різнобічне розкриття сутності певної теми засобами різних видів діяльності, що послідовно змінюють одна одну. –Об’єднання знань із різних галузей та різних видів діяльності, що кожного заняття відбувається по-різному.
За дидактичними цілями
Інтегровані заняття Комплексні заняття
–Майже ніколи не проводяться на формування нових знань. –Проводяться на закріплення раніше засвоєних знань. –Контрольно-оцінні заняття (підсумкові).
За способом організації дітей
Найдоцільніший спосіб – загальногруповий
Структурні особливості
Інтегровані заняття Комплексні заняття
Початок заняття Створення проблемної, пошукової ситуації, суб’єкт-суб’єктна взаємодія у виборі засобів. Створення позитивного емоційного настрою. Вибір засобів опосередкований, знаходься у найближчому просторі, площині.
Вихователь відступає на задній план, виконуючи функції диригента, надає можливості дітям для виявлення самостійності у виборі рішення, відповіді на «хитре» запитання, прояву вмілості, реактивності мислення тощо.
Хід заняття Тема є стрижнем інтеграції змісту. Гнучка інтеграція змісту та різних видів діяльності дітей. Широка палітра інтерактивних методів та інтерактивних засобів пізнавальної діяльності дітей. Тема збагачується досвідом пізнання завдяки використанню різних видів діяльності, що змінюють одна одну, і різних засобів. Кожний вид діяльності має елементи характеристики предметного заняття – односпрямованого. Провідний метод – пояснювально-ілюстративний.
Закінчення заняття Тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватися за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності. Основним показником закінчення заняття є сигнал про втомлюваність дітей. Присвячене підбиттю підсумків та оцінюванню результатів начальної діяльності дітей. Час проведення відповідає вимогам гранично допустимого навантаження.

Уточнення дидактико-методичних засад проведення інтегрованих і комплексних занять є актуальними, вони пов’язані зі змінами у галузі дошкільної освіти, що спрямовані на якісно новий рівень функціонування та розвитку системи. З виходом наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину в дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності» від 20.04.2015 №3446 у вихователів з’являється можливість не перевантажувати дітей, а доцільно планувати види занять відповідно до розкладу, тобто не обов’язково гранично навантажувати дитину.

ІІІ. Орієнтовні варіанти розподілу занять на тиждень і укладання розкладу занять у дошкільних навчальних закладах різних типів

Пропонуємо варіанти розподілу занять та їх розкладів на тиждень у дошкільних навчальних закладах Харківської області з урахуванням їх типів.

3.1. Укладання розподілу занять та їх розкладу в групах загального розвитку

З досвіду роботи комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 51 комбінованого типу Харківської міської ради»

Розподіл групових фронтальних занять на тиждень

у групах загального розвитку

Орієнтовні види діяльності за освітніми лініями Орієнтовна кількість занять на тиждень за віковими групами
перша молодша (від 2 до 3років) друга молодша (від 3 до 4років) середня (від 4 до 5 років) старша (від 5 до 6 (7) років)
Ознайомлення із соціумом 1 2 2 3
Ознайомлення з природним довкіллям 1 1 1 2
Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)1 4 4 5 5
Сенсорний розвиток 2 - - -
Логіко-математичний розвиток - 1 1 2
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2 3 3 3
Здоров’я та фізичний розвиток2 2 3 3 3
Загальна кількість занять на тиждень 10 11 12 15
Додаткові освітні послуги на вибір батьків: - англійська мова; - хореографія - 3 1 2 4 2 2 5 3 2
Максимальна кількість занять на тиждень 10 14 16 20
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах)3 1,4 3,5 5,3 8,3

Примітки:

1– Передбачає заняття з музичної, образотворчої діяльності, художньої літератури. Театралізована діяльність присутня протягом дня як самостійний вид діяльності, чи включена в різні заняття для реалізації їх програмових завдань. 1 заняття на тиждень із художньої літератури проводиться за рахунок кількості таких занять: художньо-продуктивної діяльності в середній та старшій групах, розвитку мовлення в ІІ молодшій групі, інтегрується у вищеназвані заняття в групах раннього віку та І молодшій.

2– Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

3 – Максимально допустиме навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній у віковій групі, на тривалість заняття залежно від віку вихованців.

Орієнтовний розклад занять у групах загального розвитку

Дні тижня І молодша група ІІ молодша група Середня група Старша група
(3-й рік життя) (4-й рік життя) (5-й рік життя) (6-й рік життя)
Понеділок 1. Ознайомлення із соціумом 2. Художньо-продуктивна діяльність (музична діяльність) 1. Ознайомлення із соціумом 2. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування (художня література) 3. Здоров’я та фізичний розвиток (ІІ половина дня) 1. Ознайомлення із соціумом 2. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування (навчання елементів грамоти) 3. Здоров’я та фізичний розвиток (ІІ половина дня) 1. Художньо-продуктивна діяльність (музична діяльність) 2. Ознайомлення із соціумом 3. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування (навчання елементів грамоти)
Вівторок 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2. Художньо-продуктивна діяльність (малювання) 3. Здоров’я та фізичний розвиток (ІІ половина дня) 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2. Художньо-продуктивна діяльність (музична діяльність) 3. Художньо-продуктивна діяльність (аплікація/ліплення) (ІІ половина дня) 1. Логіко-математичний розвиток 2. Художньо-продуктивна діяльність (музична діяльність) 3. Художньо-продуктивна діяльність (малювання) (ІІ половина дня) 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2. Логіко-математичний розвиток 3. Ознайомлення з природним довкіллям 4. Здоров’я та фізичний розвиток (ІІ половина дня)
Середа 1. Сенсорний розвиток 2. Художньо-продуктивна діяльність (музична діяльність) 1. Логіко-математичний розвиток 2. Ознайомлення з природним довкіллям 3. Здоров’я та фізичний розвиток (ІІ половина дня) 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2 Художньо-продуктивна діяльність (художня література) 3. Здоров’я та фізичний розвиток (ІІ половина дня) 1. Художньо-продуктивна діяльність (художня література) 2. Ознайомлення із соціумом 3. Художньо-продуктивна діяльність (музична діяльність) 4. Художньо-продуктивна діяльність (аплікація/ліплення) (ІІ половина дня)
Четвер 1. Ознайомлення з природним довкіллям 2. Художньо-продуктивна діяльність (аплікація/ліплення) 1. Ознайомлення із соціумом 2. Художньо-продуктивна діяльність (музична діяльність) 3. Художньо-продуктивна діяльність (малювання) (ІІ половина дня) 1. Ознайомлення із соціумом 2. Художньо-продуктивна діяльність (музична діяльність) 3. Художньо-продуктивна діяльність (аплікація/ліплення) (ІІ половина дня) 1. Логіко-математичний розвиток 2. Ознайомлення із соціумом 3. Художньо-продуктивна діяльність малювання) 4. Здоров’я та фізичний розвиток (ІІ половина дня)
П’ятниця 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування (художня література) 2. Сенсорний розвиток (сенсорний розвиток/ конструктивна діяльність) 3. Здоров’я та фізичний розвиток (ІІ половина дня) 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2. Здоров’я та фізичний розвиток 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2. Ознайомлення з природним довкіллям 3. Здоров’я та фізичний розвиток (ІІ половина дня) 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2. Ознайомлення з природним довкіллям 3. Здоров’я та фізичний розвиток

З досвіду роботи Первомайського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) № 10 «Ромашка»

Первомайської міської ради Харківської області

Орієнтовний розклад занять у групах загального розвитку

Друга молодша група Середня група Старша група
Понеділок 1.Художньо-продуктивна діяльність (музична) 2.Ознайомлення із соціумом ІІ половина дня 3. Ознайомлення з природним довкіллям Ознайомлення із соціумом 2. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 3. Художньо-продуктивна діяльність (музична) 1.Здоров’я та фізичний розвиток 2.Ознайомлення із соціумом 3.Ознайомлення з природним довкіллям ІІ половина дня 3. Художньо-продуктивна діяльність (художня література)
Вівторок 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування (художня література) 2.Логіко-математичний розвиток ІІ половина дня 3. Здоров’я та фізичний розвиток 1.Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2. Ознайомлення з природним довкіллям ІІ половина дня 3. Здоров’я та фізичний розвиток 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2.Художньо-продуктивна діяльність (музична) 3.Логіко-математичний розвиток
Середа 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2. Художньо-продуктивна діяльність (музична) 1.Логіко-математичний розвиток 2. Художньо-продуктивна діяльність (малювання) ІІ половина дня 3. Художньо-продуктивна діяльність (художня література) 1.Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування (Грамота) 2.Ознайомлення із соціумом 3. Здоров’я та фізичний розвиток ІІ половина дня 3. Художньо-продуктивна діяльність (малювання)
Четвер 1. Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2.Здоров’я та фізичний розвиток ІІ половина дня 3. Художньо-продуктивна діяльність (малювання) 1.Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2.Здоров’я та фізичний розвиток ІІ половина дня 3. Здоров’я та фізичний розвиток 1.Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування (Грамота) 2.Ознайомлення із соціумом 3. Здоров’я та фізичний розвиток ІІ половина дня Художньо-продуктивна діяльність (малювання)
П’ятниця 1. Ознайомлення із соціумом 2. Здоров’я та фізичний розвиток ІІ половина дня 3. Художньо-продуктивна діяльність (аплікація / ліплення) 1.Ознайомлення із соціумом 2. Художньо-продуктивна діяльність (музична) ІІ половина дня 3. Художньо-продуктивна діяльність (ліплення/ аплікація) 1.Художньо-продуктивна діяльність (музична) 2.Логіко-математичний розвиток 3.Ознайомлення з природним довкіллям ІІ половина дня 3. Художньо-продуктивна діяльність (аплікація / ліплення)


/Files/images/розы.gif


Кiлькiсть переглядiв: 389

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.